Роман Сухоненко... Рус

Згадай, мій друже, хто твій предок.
Він не англієць і не грек.
Какое слово напоследок
Оставил он, проживши век?

І хто сховав від нас це слово,
Що в час біди єднало нас?
Кто хочет нас поссорить снова,
Чтоб уничтожить в этот раз?

Шукать не треба винуватих,
Вони самі себе знайдуть.
Плясать под дудку бесноватых
Лишь бесноватые пойдут.

А той, у кого в серці світло,
І хто кохає свій народ,
Плечом к плечу не встанет с быдлом,
Ведь брат на брата не пойдёт.

Бо ми сини могутніх предків,
Даждьбог наш Дід, а Мати – Русь!
Не украинец и не русский,
А РУСИЧ или просто РУС!

Хто кличе нас на барикади?
Хто людям розум отруїв?
Но разве дети будут рады
Тому, что брата брат убил?

І мати над синами плаче.
За що загинули вони?
Огонь вражды всё ярче, ярче –
Ведь это пламя Сатаны!

Воно живе у слабих мізках,
Що серце відкидають геть...
Неужто с детства каждый в мыслях
Стремится в драке умереть?

Ні! Це неправда! Це не з нами!
Бо наша суть і є любов.
Так пусть Добра сияет знамя!
Не проливайте, братья, кровь!

Бо ми сини могутніх предків,
Даждьбог наш Дід, а Мати – Русь!
Не украинец и не русский,
А РУСИЧ или просто РУС!