Л. Костенко, Корректная ода врагам. Пер. с укр

Мои любимцы, милые враги!
Я скрыть к вам не могу свою симпатию.
Будь вас поменьше, – Боже сохрани,
Нормальный человек бы впал в апатию.

Мне так приятен ваш ажиотаж.
Я вас делю на виды и на ранги.
Вы мой привычный утренний тренаж,
Мои гантели, турники и штанги.

Спортивной формы чувства – лучше нет.
Жить муторно – коль в жизни нет баталии.
Спокойствие стирает жизни цвет,
Жиреет сердце, пропадают талии.

Спасибо вам, что вы – не мякишИ.
Не сможет «мелочь» долго быть «врагами».
И я качаю бицепсы души
Лишь в результате столкновений с вами.

Хвала вам! Силы ваши берегу.
Пугнуть вас вежливо, слегка, позвольте мной:
Уж коль меня согнёте вы в дугу,
Дуга та может оказаться вольтовой.

=====================
Коректна ода ворогам
Ліна Костенко

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.