У полі,під небом,зірковим,вечірнім,
Де пісня кохання співала.
Він шептав їй на вухо,про очі чарівні,
А вона наче в казці літала.
Він тримав її міцно,та не пускав,
Щоб ніхто не зумів її вкрасти.
І нічого дорожчого в світі не мав,
І життя був готовий покласти.
За очі чарівні,якими він марить,
Що змушують міцно любити.
Та посмішку ніжну,що тепло йому дарить,
Він за це був готовий і вбити.
І ніколи в житті ще,він горя не знав,
Бо вона була поруч щомиті
І кожного дня він їй дарував,
Почуття - ніжні,вічні,відкриті.
Кохання
© Copyright: Батрин Едуард, 2014
Свидетельство о публикации №114120209664
Свидетельство о публикации №114120209664
Рецензии