Дорога в далечінь збігала,
Дерева кинулись далеко в сніг.
Зима сніжинками заграла,
Та й день весь збіг.
Вікно змальоване морозом,немов в листках.
І світло впало білим снігом вже на полях.
Сади зринають наче хата,так вигляда,немов багата,
Прийшла весна, у сонячних квітках.
Наче зимою в цвіт вишневий заплелась,
Висить мов цвітом,в тиші гілля...
Тобі в дарунок є дозвілля,
Проте його тобі зірвати зась.
Сніжинки падають неначе,
В полях грайливо вітер плаче.
Немов тепло,що літом пригадав,
Його сніжинки завертіли,то ж він упав.
Дорога в далечінь збігала,та линув спів,
Хурделиця той цвіт зривала,та й вітер сів.
Затихло,якось стало тихо,прийшла зима...
Прийшла зима,замерзла крига,тепла нема.
(Понкратова.О.В.)
Дерева кинулись далеко в снiг
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114120200902
Свидетельство о публикации №114120200902
Рецензии