За вікном іскриться білий сніг,
Він летить,онде,тобі до ніг.
Падає на твій чудовий ніс,
На повіки і по щічках зліз.
На долоньки,теплі і м'які,
Що сніжки ліпили гомінкі.
І рум'янець також он побіг,
Весь від щічок,до здорових ніг.
Нахилившись надімною,став,
Ти красива,-ніжно так сказав.
Граючи,всміхнувшись впав у сніг,
Та й пропав в житті з моїх доріг.
За вікном іскриться білий сніг,
Він як сон,з життя,що спати ліг.
Він як згадка,як чудова мить,
Кожну зиму,снігом знов летить.
(Понкратова.О.В.)
За вiкном iскриться бiлий снiг
© Copyright: Лена Грама, 2014
Свидетельство о публикации №114120200472
Свидетельство о публикации №114120200472
Рецензии