А ходімо до моря!?
Там, де тисячу років тому,
Ми з тобою сиділи на пірсі і дивились на хвилі.
Там ми пили іспанське вино
Із великих прозорих стаканів
І сміялись із чайки, яка проти вітру
Намагалась летіти
Задивившись у даль, раптом стала серйозна така ти
А я від очей і губ твоїх погляд не міг відірвати...
Мабудь ти відчувала, що я поруч з тобою в останнє,
Ти не стала в істериці битись, кричати,
Як я мовив: “Мене забирають до АТО, що лишити на згадку?“
-“Залиш мені наше кохання“
Мене вбили у рік дві тисячі чотирнадцять
Ти щаслива заснула навік через шістдесят вісім років
А сьогодні з тобою ми разом, нам знову обом дев‘ятнадцять,
Тож сміливо за мною ступай - земля не відчує цих кроків...
І ми підем до моря
Там, де тисячу років тому
Ми з тобою сиділи
на пірсі і пили іспанське вино
а ход мо до моря
© Copyright: Ксения Барвиненко, 2014
Свидетельство о публикации №114120200242
Свидетельство о публикации №114120200242
Рецензии