Страшн стоти люди без поваги

Жадоба, страх, хвилин мовчання,
Шлях до мети і мрій бажання,
Якась розрада, усмішка твоя,
Все це людина, ти чи я,
І кожен з нас ладен гори зім’яти,
Піти на підступ чи в голос реготати,
Аби дістатись до мети,
 На трон піднятися, тільки до гори!,
Хоч часом забуваємо ми з вами,
Що ми – це люди, а люди без поваги –
Страшні істоти і прибічники чорта,
Уваж мене, уважу  і тебе я!


Рецензии