Н. Винграновский. По синему небу я высеял лес...
По синему небу я высеял лес,
По синему небу любовь моя всюду,
Я высеял лес из дубов и берез,
По синему небу с берёзы и дуба.
По синему морю я высеял сны,
По синему морю, по синему взморью…
Я высеял сны из той ранней весны,
Когда повстречались у моря с тобой мы.
Тот лес зашумит и взойдут все те сны,
И явят они тебя в небе и в море…
По синему небу, по синему морю
Тебя они явят,.. и вновь до весны…
Декабрь, 2014 г.
\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\
Оригінал
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на синьому глеї
Я висіяв сни із твоєї весни,
У синьому морі з весни із твоєї.
Той ліс зашумить і ті сни ізійдуть,
І являть тебе вони в небі і в морі,
У синьому небі, у синьому морі…
Тебе вони являть і так і замруть.
1963 р.
\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\=\
Свидетельство о публикации №114120108448