В темряві я раз сиділа
Це мені осточортіло
Я взяла і змайструвала каганця
В блюдце капнула олійки
Гніт зсукала із ганчірки
Запалила, хай горить
Раптом! Боже мій, образ твій
Гнівно дивиться з кутка
Що ти, бабо, наробила
Ти продукт перевела
Ти лучину прилаштуй
Отоді і розкошуй
Хоч читай, хоч вишивай
Каганець я погасила
Тричі лоб перехрестила
Все від бога, так міркую
Сидіть буду в темряві
Може вірш який змайструю
Олігархам подарую
Малюки зараз бояться
На світ божий появляться
Народився, так плати
Навіть борг відомий всім –
двісті вісімдесят сім
Не якихось, а зелених
А старі, так ті чимдуж
Поспішають на той світ
Може там нам камінцями
Борг повернуть, що держава
З ощадкнижок в нас взяла
Бо сама вона нужденна
Вся обідрана, злиденна
Їздить десь по закордонах
Може ще там що підкинуть
Може грошей, чи нагайку
Підгонять рабів слав’янських
На латифундіях на панських
До того йде
В темрявi
© Copyright: Екатерина Таратун, 2014
Свидетельство о публикации №114120103743
Свидетельство о публикации №114120103743
Рецензии