Криничка
В гущавині, де пташка невеличка
Гніздо звила між маком й полином,
Травою заросла стара криничка
З іржавим і поламаним відром.
Колись до неї діти прибігали,
А поруч був доглянутий садок.
І чистили її, і доглядали,
І весело на дні дзюрчав струмок.
Хмаринки милувались у криниці
Дзеркальним відображенням своїм,
Та кожен з неї міг напитись,
Води набрать та принести у дім.
Повиростали вже сини і дочки -
Шукати щастя подались своє.
Не дзюркотить підземний більш струмочок,
Вода стояча там тепер гниє.
В краях чужих ти спробуєш водицю,
І доля де б тебе не привела,
Вже не зустрінеш дивної криниці,
Цілющого такого джерела.
***
© Copyright: Юлия Градусова, 2014
Свидетельство о публикации №114113005022
Свидетельство о публикации №114113005022
Рецензии
