А люди - як зорі, однакові й різні,
здавалося б, всі у небесній країні,
та деякі сяють, аж видно до раю,
а інші в пітьмі безнадійно згорають.
А люди - як птахи, в процесі польоту
виказують сутність, відчувши свободу,
одні комусь крила дарують на пам"ять,
а інші, злетівши, на голову гадять.
А люди - як бджоли, і вік їх короткий,
і норов у всіх них пекучо-солодкий,
комусь переповнюють келихи медом,
а когось ужалити бачуть потребу.
А люди соплять і муркочуть, як кішки,
і мріють, щоб хтось цілував їхні ніжки.
І є ще одне, що існує у людях -
аби засинати у когось на грудях.
І кожна людина щасливою зветься,
тоді, коли поруч є любляче серце.
(с) Надя Ковалюк
Люди
© Copyright: Надя Ковалюк, 2014
Свидетельство о публикации №114113000457
Свидетельство о публикации №114113000457
Рецензии