Далекий мій...ти ангелом не став...
Падуть зірки в холоднім мерехтінні.
Я згадую, рахуючи до ста,
як падала такОж - в твої обійми.
Безкрилий мій...сотаю серцем дні,
намотуючи спогади на душу,
у пам'яті гарячому вогні
твій образ я спалити просто мушу.
Прости мій кожен вірш і кожен лист,
які в житті ти так і не отримав,
і в душу через відстань не дивись -
вона до краплі витекла у рими.
Прости...у цю сливово-теплу ніч
минуле, що текло в холодних жилах -
паде подертим одягом із пліч,
його вдягнути більше неможливо.
Я завтра вже прокинусь не сама,
і мАбуть цим зроблю тебе щасливим...
Ти просто пам'ятай, що я була
в твоїм житті...і так тебе любила.
(с) Надя Ковалюк
Ти просто памятай
© Copyright: Надя Ковалюк, 2014
Свидетельство о публикации №114113000376
Свидетельство о публикации №114113000376
Рецензии
