Радійте, навіть плачте, вороги!
Бо я ніколи іншою не буду!
Крізь всі свої спіткання і гріхи,
крізь ваші перемови й пересуди.
Ви бачите мій кожен хибний крок,
мені ж на ваші просто наплювати!
Я зіткана з гріхів і помилок,
якщо своїх замало - забирайте!
Радієте, що зрадив добрий друг,
і кажете, що правда очі коле?
Але брехня з'їдає душу в пух,
а значить - другом він не був ніколи!
Моя дорога - вишитий рушник,
то чорним, то червоним, хрестик в хрестик,
хтось залишився, хтось із неї зник,
а хтось слідами міточку накреслив.
Усе в житті до часу, до пори,
тож не судіть! Не тичте пальцем в небо!
Ви кави ще зі мною не пили,
і знаєте мене так поверхнево.
Я в каву наливаю молока,
і руку подаю. Та ви не раді...
Я іншою не буду! Я - така!
Й ніхто мені не стане на заваді!
(с) Надя Ковалюк
Плачте, вороги
© Copyright: Надя Ковалюк, 2014
Свидетельство о публикации №114113000363
Свидетельство о публикации №114113000363
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.