За вікнами буденна метушня,
Проснулось місто від нічного сна,
На лицях маски ,вигляд простака...
Йдуть грать в театр,а ім'я його життя.
В очах то сум,то радості жага,
В всіх різні долі,погляди життя,
Одні багаті ,інші ледь живі,
А звуть їх люди,що богом створені,
Терплять поразки ,перемоги,
Йдуть на війну ,підкорюють моря,
І все шукають сенс свого буття,
Коли знайдуть,від свої цілі вже не відійдуть...
***
© Copyright: Мазепа Тарас, 2014
Свидетельство о публикации №114113010258
Свидетельство о публикации №114113010258
Рецензии