14.11.2014р.
У сповіді моїй є місце болю,
За те, що зроблено багато зла в житті.
За те, що не шукала Божу волю,
А вибирала непрямі шляхи.
За те, що щастя вимірковувала сріблом,
І, що батьків не слухала своїх.
Що дітям, коли ще були в утробі,
Я не співала про Христа пісні.
Що Слову Божому дітей я не навчала,
Подяку виражати всім Йому.
Не стерегла, щоб Божу віру мали,
Щоб просто Богові молились одному.
Щоб знали правду – що Христос Спаситель
Своє життя віддав за всі гріхи.
Що тільки Він душі нашій Целітель,
І через Нього до Отця ведуть шляхи.
Щоб не робили зла ніколи і нікому.
Щоб розуміли – Бог дає життя.
І коли прийде Він, щоб мир судити,
Йому віддали чистії серця.
Лиш тільки той, хто серце чисте має,
Узріти може Бога, як Він є.
У Слові Божому написано" Хто прагне,
Тому Господь і сили надає"!
*********************
Сповидь
© Copyright: Алла Гринишина, 2014
Свидетельство о публикации №114112906853
Свидетельство о публикации №114112906853
Рецензии
Хай краще пізно ніж ніколи
Приходимо в обійми ми Христа.
І прагнемо щоденно Його Слова,
Щоб зазирнула в серце чистота.
Минуле вже, як пам'ятка життєва
Позаду залишилось назавжди.
Хай смуток буде тихий та миттєвий,
А радість на потішення завжди!
Валентина Коц 09.12.2014 20:26 • Заявить о нарушении
Приходимо в обійми ми Христа.
І прагнемо щоденно Його Слова,
Щоб зазирнула в серце чистота.
Минуле вже, як пам'ятка життєва
Позаду залишилось назавжди.
Хай смуток буде тихий та миттєвий,
А радість на потішення завжди!
Валентина Коц 09.12.2014 20:26 • Заявить о нарушении