А потім все стихне, все стане звичайним
Затримають подих застиглі зірки
І десь недалеко - на випасі, в небі
Взлетять, як ті янголи -вІршів листки
Забуті в безодні, старі - наче круки
Чорнилом обласкані, в мріях живі
Окроплять як дощ, закривавлені душі
І римами зжовкнуть на грішній землі
Забудуть нащадки, минуле - як ріки
Згубив я свободу в житті мілині
І стане так гірко, від того що втратив
Все те що боліло, кричало в мені
А потiм все стихне
© Copyright: Владимир Фадеев, 2014
Свидетельство о публикации №114112904228
Свидетельство о публикации №114112904228
Рецензии
Здорово очень, Владимир, получилось! Пронзительно многогранное стихотворение! Наполнено глубоким смыслом!Искренне сочувствую, верю больно терять друзей навсегда, и знать что ты жив, а их больше нет... Пусть будет в Украинушке мир!
Лучше Помолчим 30.11.2014 19:45 • Заявить о нарушении
Лучше Помолчим 30.11.2014 19:45 • Заявить о нарушении
