Душа. Перевод на украинский язык

Переклад вірша Ігоря Григор’єва

Душа

Знов віршем далечінь-розлука
Покличе: Не сиди – іди!
Тобі нести шляхами муку,
Відкрити душу для біди.

Вже й ранок пролетів як пташка,
Джерельце кличе: «Відпочинь!»
Душі дарма, що тілу важко,
Бо квапить, кличе далечінь!

Вже ніч у кошик версти склала,
Від втоми тіло - як тягар.
Душа, хоч теж не спочивала,
Завзято світить, як ліхтар.

Сумління їй дарує сили,
А небо – простору свого.
То - як? «Душа в полоні тіла»?
Хто ще в полоні... у кого...


Душа            Игорь Григорьев

Разлука-даль стихи слагает:
Уйди в зарю из шалаша!
И в том пути изнемогает
Моя бездомная душа.

Уже и утро пролетело:
Передохнуть бы у ручья,
Но хоть бы что душе до тела,
Она торопит даль ничья!

Уже и версты ночь итожит,
И телу бренному невмочь,
А вот душа изныть не может,
Ей никогда не изнемочь.

Она, как небеса, нетленна,
Ее, как совесть, не унять,
Твердят: «Душа у тела пленна»,
Кто у кого в плену – как знать?