Ода. Перевод на украинский язык

Переклад вірша Ігоря Григор’єва

Ода

Берізоньки, чи я вас не люблю
За тихе листя, що зігріло ноги!
Підпалював не я, не я і допалю...
Я - безпритульний приятель дороги.

Народжений та взятий у полон
Землею-матір’ю, чия незборна влада,
Я крізь виття імли – шукаю схрон,
Наосліп, у байдужості розради.

Я приятель, я ваших друг синів,
Що осявали морок полум’яно.
Чи ж любий безпритульним вітровій,
Віщун зими, безжальний цар бур’яну?

Не я – по вітах листобій пройшов -
Лихий коханець, вісник первопуття,
У вашу вбрався кров  - багряний шовк,
Та цілував вас жадібно, до люті.

Тягар століття змушений тягти,
Обходжу листя, збите у негоду.
Берізки! Я - весняний понятий,
Складу весняну вам у квітні оду.



Ода Игорь Григорьев

Берёзоньки, я вас ли не люблю,
Ваш тихий лист, мои угревший ноги!
Не я зажёг его, не я спалю –
Озябший путник на большой дороге.

Рождённый и захваченный землёй,
Её крутой, неодолимой властью,
Обласканный слепой волчицей-мглой,
Не свой я безучастному ненастью.

Я друг-приятель ваших сыновей,
Сгорая, озаривших мрак бесстрастный.
Идущему –любить ли ветровей,
К зиме самодержавный, да напрасный?

Не я – по веткам листобой прошёл –
Лихой любовник, вестник первопутка,
Одетый в вашу кровь – в багряный шёлк,
Целующий вас яростно и жутко.

А я бреду у века под пятой,
Не попираю сбитых непогодой.
Берёзоньки! Я – вешний понятОй,
И к вам приду в апреле с вешней одой.