Ноч вля. Перевод на украинский язык

Переклад вірша Ігоря Григор’єва

Ночівля

Ось, день догоряє... і лине
Привітно та мирно у сни,
І вітер до ранку спочине
В обіймах стрункої сосни.

Світ ніби домовився щиро,
Що люта біда промине...
Та вибухне ранок в чотири,
Ще вдосвіта він спалахне:

Знов буде свинцем лютувати
У вирі пекельнім вогню,
І ріками крові стікати,
Щоб долю проклясти свою.

А когось надія обмане,
І Зірка когось озорить,
І хтось вже навіки не встане,
А хтось - у вогні не згорить.

То - потім. А зараз триває
Чотири години сповна
Ще тиша... Повіки стуляє
Лісів вікових гущина.

Природа, ми теж твої діти,
І нам бо не гріх прилягти.
Ще довгі роки нам  спішити -
Крізь полум’я йти до мети.

То годі вже тут міркувати
Про долю, бо все те дарма.
Ось тиха сосна – наче мати...
Для жалощів часу нема.

І є ще чотири години
До ранку... Війни... та біди.
А до чужини крізь долини,
Півтисячі кроків ходи...



Ночлег                Игорь Григорьев

Так ласково день догоревший,
Так мирно отходит ко сну,
И ветер, как хмель присмиревший,
Прилег до утра под сосну.

И мнится: в доверчивом мире
Ни крови, ни ярости нет.
Но утро взорвется в четыре,
И дело зажжется чуть свет.

Свинцом раскаленным подует,
Смирённый тротил хлобыстнет,
Разверстая кровь забедует,
И кто-то судьбу проклянет.

Кого-то надежда обманет,
Кого-то Звезда озарит,
И кто-то вовеки не встанет,
И кто-то в огне не сгорит.

Но это потом. А покуда –
На целых четыре часа –
Покоя предоброе чудо,
Как веки, смежает леса.

Мы тоже ведь чада природы,
Нам тоже не грех прикорнуть.
Еще окаянные годы
Пошлют нас в пылающий путь.

Давайте с тревогой простимся,
Не будем гадать о судьбе,
Под тихой сосной приютимся –
Не время тужить о себе.

В дремоте бугры и ложбины,
Не знают ни зла, ни вины…
Полтыщи шагов до чужбины,
Четыре часа до войны!