Поети. Перевод на украинский язык

Переклад вірша Ігоря Григор’єва

Поети

Ми вітру та вогню поводирі
З тривожними
Розкритими серцями,
Були дітьми, та стали, ось, батьками,
Очікуємо -
котрий вік! -
Зорі!

Серця палкі готові уночі
Життя промінчик кожен 
Захищати.
Тривогою,
Як кров'ю,
запікатись,
Наче угору кинуті мечі.

Крилаті піснею - вже люди
не раби, -
Єдина
З нагород для нас від неба!
Окрім всього - нічого нам  не треба.
І долі іншої нема,
І так - завжди,

Нас не вгамують
Ані слави дим,
Рублі... чи диба,
Чи цикути царська чаша:
Курс - на зорю!
А смерть - безсмертя наше,
Той не Поет, хто серцем покривив.



Поэты                Игорь Григорьев

Мы ветра и огня поводыри
С тревожными
Раскрытыми сердцами,
Всего лишь дети, ставшие отцами,
Всё ждущие –
который век! –
Зари!

Сердца грозят глухонемой ночи, –
За каждый лучик жизни
В них тревога, –
И кровью
Запекаются
до срока,
Как воинов подъятые мечи.

С крылатой песней люди
не рабы, –
Единственная
Из наград награда!
Нам надо всё и ничего не надо.
И так всегда,
И нет иной судьбы.

Нас не унять
Ни дыбой, ни рублём,
Ни славой,
ни цикуты царской чашей:
Курс – на зарю!
А смерть – бессмертье наше,
И не Поэт, кто покривит рулём.