Л. Костенко. На конвертиках хат лето клеит...

Лина Костенко, украинская поэтесса

На конвертиках хат лето клеит окошки, как марки.
Не погашены марки – беда не поставила штамп.
Пролетают над ними века, лихолетий изнанки…
Я там тоже летаю, я тоже летаю там.

Опускаюсь на землю, на сизый глобус капусты
Там, где полюса центр, ходит жук, как пузатый пингвин.
А под аркой печали такая акустика,
Что едва прикоснешься, все звоном звенит золотым.

Ходит мама по грядке. И ластится плюшевый пёсик.
И никто не убит. Никто не убит на войне.
Летят дикие гуси. Пролетает Ивасик-Телесик.
И мосты еще все кленовы и все кони еще воронЫ!

Июль, 2014г.
**************************************************

оригінал ( ВНИМАНИЕ! написан не позднее 1988 года)

На  конвертиках хат літо клеїть віконця, як марки.
Не погашені марки – біда не поставила штамп.
Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.
Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там.

Опускаюсь на землю, на сизий глобус капусти.
На самісінький полюс, де ходить жук, як пінгвін.
Під склепінням печалі така хороша акустика:
Ледве-ледве торкнешся, а все вже гуде, як дзвін.

Ходить мати в горОді. І лащиться плюшевий песик.
І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.
Дикі гуси летять. Пролітає Івасик-Телесик.
Всі мости ще кленові. Всі коні іще вороні..
=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=-=