***

І молюсь, і плачу, і мовчу,
Загубили вже притулок думи.
Як  вогонь розплавлює свічу,
Так душа безсиліє від суму.
Зрозуміло, ніби все, та – ні,
Що прийшло --- того уже не стерти…
Перший хто у цій сліпій війні?
Та ніхто, окрім самої смерті.


Рецензии