ДО ЛIСУ

            ДО ЛIСУ

Куди ж це ти йдеш, моя любая доню?
Куди ж це ти йдеш, дитино моя.
До лісу, матусю, до лісу, рідненька,
Принести сухих трісочок.
Щоб ви натопили, матусю, рідненька,
Щоб ви протопили нам піч.
Бо ми ж замерзаєм і Бога благаєм,
Щоб ви жили, матусю, повік.
Дістала матуся штук пять картоплинок,
Поставила горщик у піч.
Заплакала дуже, вона промовляла,
Що голод нас знищить усіх.
О, Боже, мій Боже, спаси моїх діток,
Спаси їх від смерті усіх.
Як важко дивитись у вічі дитячі,
Або ж  забери ТИ усіх.
Хіба ж не вродила у полі пшениця?
Хіба ж не вродив той ячмінь?
Це штучно зробили, народ погубили,
Щоб знищить людей трударів.


Рецензии
С болью в сердце прочитала Ваш стих, Галина...
Да услышит Господь Ваши молитвы!!!

Анастасия Арвада   01.07.2016 04:43     Заявить о нарушении
Анастасия, благодарю Вас за отзывы.

Галина Полищук Ярмульская   01.07.2016 10:49   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.