Відцвіле і заношене,
Що сіра пилюга,
У дні останні осені
Вибілює юга.
І все довкола міниться
І сяє у вікні.
Вступа в права завійниця
На срібному коні.
Гойдає світ колискою,
Морозцем звеселя –
І холодно виблискує
Заморена земля.
Іскристим снігом вкутана
Пірнає в юні сни
Аж до теплом розкутої
Вабливої весни.
24.11.2014
***
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2014
Свидетельство о публикации №114112410309
Свидетельство о публикации №114112410309
Рецензии
