В ЗОНI АТО
Не спалося, а ніч – як море…
Тарас Шевченко.
…А ніч була – ні краю, ні кінця:
Пропали сни і канули дрімоти
У гай оцей, у висохлі осоти
На березі поблідлого Дінця.
Осіння ніч не дихала теплом.
Було чогось незатишно в наметі,
Як перед боєм на моїй планеті,
В степу донецькім, одержимім злом.
Стогнала тиша гулом далини.
Домівка снилась побратимам, діти –
Їм тільки в снах траплялося радіти
В чіпких обіймах хижої війни…
22.11.2014
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2014
Свидетельство о публикации №114112205134
Свидетельство о публикации №114112205134
Рецензии
