Вже вiдкружляв багряний листопад...
Зима лаштує знов свої сюжети,
А осінь, на прощання, невпопад
Виписує останні піруети...
То мороком посіє...то сніжком...
То сонечком з-за хмари раптом блисне...
То звабиться зчорнілим геть листком...
То стішиться калиновим намистом...
Якась вона чудна...та гарна, все ж...
Як жаль, що розлучатись з нею мушу....
Я полюбила осінь цю без меж,
Вона мені запала в серце й душу...
Вона перевернула щось в душі,
Хоч і забрала спокій і кохання...
Та...я писатиму й надалі їй вірші
З надією - ця осінь - не остання...
Свидетельство о публикации №114112211683
Евгений Алексеев 4 24.11.2014 22:53 Заявить о нарушении
Наталья Кислощук 25.11.2014 08:27 Заявить о нарушении