вибач, що через мене заплакала очі.
ти ж бо не винна - все через мене.
а що тобі твої думки шепочуть?
"покинь його, він тобі не треба"?
а може і правда? навіщо тобі це?
чи краще все-таки будеш сама?
принесла себе в жертву - пала твоє серце.
мабуть, благородна така ти одна.
а я хто є? та скоріше ніхто.
покидьок,
цинік,
ще й егоїст.
звичайна людина, а не герой
і такий же, як тоді, реаліст.
ти ж не змінилась. стала ще краще.
вродлива і мила. ну що тут сказати?
моя ж душа є навіки пропаща:
має і мусить щось вічно чекати.
вибач, що через мене заплакала очі,
ти ж бо не винна - все через мене.
а що тобі твоє серце шепоче?
"залишся із ним,
тобі інших
не треба".
осень 2014
вибач
© Copyright: Влад Лиманец, 2014
Свидетельство о публикации №114112109365
Свидетельство о публикации №114112109365
Рецензии