Коханої очі, як сонце, не сяють,
Корал червоніший, ніж в неї уста,
І білого кольору груди не мають,
Мов з чорного дроту в неї коса.
І щоки милої троянд не знають,
Що зустрічав я за життя своє,
Парфуми запашні її не обіймають,
І дихання таке ж, як і моє.
Люблю я слухать, як кохана розмовляє,
Хоч звуки музики приємніші мені.
Не бачив, як богиня в небесах ступає,
А моя люба ходить по землі.
Та все ж, о небо, не потрібні порівняння,
Таке воно є рідкісне - моє кохання.
Переклад. Сонет 130. Шексп р
© Copyright: Нагорная Анастасия Александровна, 2014
Свидетельство о публикации №114112108253
Свидетельство о публикации №114112108253
Рецензии