Ой ходила кумушка в гостi

(Весела жартівлива пісня.)

Ой ходила кумушка в гості,
Промивала кумі своїй кості.
А кумася свого вихваляла,
Чоловіка рідного ругала.

Ой який хороший в мене кум,
По чарочці,сядем з ним і бум.
Я зайду до нього сама,
Коли на роботу йдуть кума.

Чоловіка відправлю у ліс,
Щоб він хмизу до доми приніс.
Та нехай його візьме чума,
А за ним до біса йде кума.

Кума я візьму на гачок,
Я заправлю йому бурячок.
Зварю юшки,свинку запичу,
Оселедця йому замочу.

Нагоню горілки цілий джбан,
Де свинка була там і баран.
Виноградного вина та вишняку,
Та й не пожалію коньяку.

Ой ти куме,куме,кумець,
Ти ж у мене гарний молодець.
Очі карі і русявий чуб,
Сам кремезний,сильній наче дуб.

Заспіваю я тобі пісень,
Затанцюю пройде майже день.
Та гіркої в чарочку наллю,
Не гоніте куме вас люблю.

Прилетіла я до вас сама,
А ваша кума то не кума.
А мій чоловік не чоловік,
Бо не бачив що люблю вас вік.

Наливала, примовляла знов,
Говорила все,та про любов.
Не вгледіла чоловік зайшов,
Наламали кума собі дров.

Як узяли кум мій хворостину,
Почесали кумі моїй спину.
Та бігла до доми сама,
Ой моя кохана кума.

Сидить кумця моя на печі,
В туалет боїться вийти в ночі.
Поряд з нею кум мої сплять,
Як зваблювать кума будеш знать.

А моя дружина чарівна,
Радісна,весела,не сумна.
Лагідна,чудова,говірка,
Та лиш до свойого мужика.

По горілку до куми ходив,
Як би я її не любив.
Та дружина у мене м'яка,
Замінить не здійметься рука.

Ой кумочко,кумцю,кумо...
Не ховайте коньячок в трюмо.
Як підуть із доми мій кум,
Будем пить горілку чи не бум?
  (Понкратова.О.В.)