Як тiнь ти осторонь пройшла

Як тінь ти осторонь пройшла

Як тінь ти осторонь пройшла,
Косою тіло не торкнула,
Але придумала години
Якими лічиш кожний крок.

Як нам ступити по могилам,
Сльозами різати каміння,
Обличчя, що потоне в лід,
Я бачив кров і тяжкий гріх.

Ти все штовхаєш до безодні,
І лезо точиш день у день,
Де скільки ненависті, злості,
Зібрати, кинути до ніг.

Потворам, що готовлять змову,
Розлити правду як вогонь,
Щоб до кісток тремтяче тіло
До пекла гнівно пропливло.

Ми не ховалися за стінами,
Життя побачили як є,
Хто крав над нами посміхався,
Хто зараз правду продає.

Вони наблизились до серця,
І посміхаючись ведуть,
Де мертві і прогнилі стіни,
Отець кричить судити всіх.

Упали на коліна збиті,
Родини бідні, де терор,
Збиває з ніг прокляття вічне,
У пеклі тісно до воріт.

Але ніхто їх не пускає,
Мільйони падають з небес,
Все бачив ангел і чекав
На голос справедливих, гідних.

Аж серед натовпу убивць,
Де жодної душі немає,
Пройшло століття зла і кривд,
Жахливих помилок людських.