Невчасно доля вибрала момент,
Щоб в зустрічі коханням об'єднати.
З запізненням прислала їм патент,
Але вже пізно, інші ролі грати.
Хоч іскрою майнуло у очах,
Все силяться вони не помічати.
Того що в сни приходить по ночах,
Бажають просто від цього тікати.
Невчвсна та безглузда ця любов,
Як в унісон думки переплелися.
Один від одного вони тікають знов,
Але взаемним подихом злилися.
Ніколи їм до губ не доторкнутись,
І не зборить на почуттях акцент,
Та всеж думками їм не оминутись,
Зустрілись просто не у той момент.
Невчасно доля вибрала момент,
© Copyright: Валерия Бардак, 2014
Свидетельство о публикации №114112007673
Свидетельство о публикации №114112007673
Рецензии