Свідомо марнувала
Життя своє єдине.
Та вірою окріпла,
Що ти мене зустрінеш.
Твої гарячі руки,
Пухнасті чорні вії,
Блакитно-сірі очі…
Лише про них я мрію.
Вуста промовлять слово –
І я втрачаю розум.
Розквітла, але гину,
Як квітка на морозі.
Два ока, що навпроти,
Грайливо поглядають.
Здогадуюсь непевно:
Вони ще не кохають.
Думки усі про тебе:
Ти – основний, ти кращий.
Все з голови в повітря –
Цей план усіх найважчий.
Я змерзла, я самотня.
Ти не зі мною, милий.
Я б за тобою бігла,
Якби могла, щосили.
Байдужістю годуєш;
Куштую черпаками;
Чекаю на увагу,
Сумую вечорами.
Свідомо залишаєш
Життя моє єдине.
Хворію і кохаю
Без решти, без зупину.
Я метушусь, мов білка.
Та що мені робити?!
Не марно я зустріла,
І почала любити?!
Залиш мені надію..
- Навіщо я кохаю?!
Хай небагато, трішки.
Я прошу…, Я…….благаю.
IS/2008г.
Благаю
© Copyright: Инна Жулавская, 2014
Свидетельство о публикации №114112004982
Свидетельство о публикации №114112004982
Рецензии
Инна, очень красиво, нежно, искренне! Мне понравилось! У Вас закралась маленькая ошибочка - без зупину. Удачи и творческих успехов!
С уважением.
Геннадий Щёголев 20.11.2014 20:38 • Заявить о нарушении
С уважением.
Геннадий Щёголев 20.11.2014 20:38 • Заявить о нарушении