Почуттями вона тебе не тревожить
лиш всередені серця їх мовчки лілеїть
є на світі одна, що без тебе не може
і є ти, що живеш і без неї.
Ні підозр, ані сумнівів - нічого не буде
Ні здогадок, ні натяків - вони ж бо безсилі
Жаль, що все розуміють посторонні люди
А не ти..ти й не замітив ті очі красиві
Бо якби ж придивися бодай на хвилину
Потонув би у ніжності, вірності, щасті
Мовив би лиш «подаруй мені сина»
Замість звичайного «Привет, Настя»
В ній те полум'я згаснуть не зможе
Вперше так щиро, наівно.. не грає.
Почуттями вона тебе не тревожить
А сама що не день - то згорає
Те справжн
© Copyright: Анастасия Рокс, 2014
Свидетельство о публикации №114111907098
Свидетельство о публикации №114111907098
Рецензии