День народження

День народження Оксанка
святкувала цілий день.
Одяглася гарно зранку
у чудову вишиванку-
і стриб- стриб як той олень.

Гості ойкали, казали,-
Глянь як Саня підросла.
Обіймали ,цілували,
щастя-радості бажали
й дарували- хто осла,

хто чудову ляльку Барбі.
Розмальовку брат приніс,
а хрещена-мати -фарби,
щоб вбирала все у барви.
Вже дарунків цілий віз.

А сусідка тьотя Клава
з карапузиком прийшла.
Ой, Оксанці не цікаво!
Ну яка із ним забава?
Все ж в дитячу з ним пішла.

На порозі дядько Гоша,
той що Ослика приніс.
Як з-за столу встав то схожим,
навіть дуже-дуже схожим
став з ослом-ті ж очі й ніс.

Та прийшла бабуся Зіна-
не повірите словам.
У бабусиній корзині,
як на фото в магазині,
умивалась киця там!

Та яка ж була гарненька!
В білих цяточках рясних,
несподівано маленька
і пухнаста й чепурненька.
Така ж снилась в снах ясних.

Вовка аж примружив очі,
мабуть думав, -що за гість?
Саня ж йому: "Якщо хочеш,
доторкнись, не залоскочеш,
потримай,вона не з'їсть"

Саня Вовку научала,
Мурці дмухала на вус.
- Як це я не помічала?, -
аж незручно раптом стало,-
Вовка славний карапуз!

Ох, і весело Оксані.
Гості за столом весь день-
пиріжки їдять рум'яні
і вареники в сметані,
і ватрушки і пампушки...
киця щось розбила -дзень!
Ну і славний видавсь день!