Не дістає і тата, й мами,
Всього родинного тепла...
О, людоньки, що поміж нами,
Куди дорога пролягла?
Нам треба відцуратись злого,
Нести любов, душі тепло,
Дарити те , що для самого
Важливе, цінне є, було!
Ізкоренити треба «я» те,
Воно під себе тягне все,
Авторитетом взяти святе,
З ним Божа мудрість проросте! –
Тоді й життя в нас стане краще –
Війни не буде між людьми,
Не буде покидьків, ледащих,
Всього того, що від пітьми!
Всім святість до лиця пасує –
То ж зодягаємось скоріш,
Вона людей усіх гуртує,
І робить всі серця добріш!
19.11.2014
Нам треба вiдцуратись злого
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2014
Свидетельство о публикации №114111904287
Свидетельство о публикации №114111904287
Рецензии
Нам далеко до Господней Любви,но хорошо,что есть такие,как вы,добрые люди,призывающие всем сердцем к Ней!
Михаил Кацовский 21.11.2014 14:40 • Заявить о нарушении
Михаил Кацовский 21.11.2014 14:40 • Заявить о нарушении
Согласна с Вами - далеко, но надо стремиться к ней и ею заполняться.
Без Божьей любви мир сгорит во зле.
Спасибо за отклик!
Мира и добра!
Людмила Дзвонок 21.11.2014 21:39 Заявить о нарушении
Без Божьей любви мир сгорит во зле.
Спасибо за отклик!
Мира и добра!
Людмила Дзвонок 21.11.2014 21:39 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.