Крізь шлях тернистий до зірок
Казали йти… іти й не зупинятись…
Хай навіть буде труднощів мішок,
Іти вперед, ніколи не вагатись.
І так, я йду, я йду хай навіть важко.
І падаючи, я встаю з колін.
І не казали «Буде легко», знали, буде тяжко,
Такий собі адреналін.
Буває, хочу вже скоріше здатись
І вже нічого тут мені не треба…
А в голові: «І тут ти зможеш же піднятись»
«Не страшна ця тобі халепа»
І звісно, впасти думки не дають.
Я полечу, я буду намагатись…
І прокладу до щастя я свій путь,
«Іти вперед, ніколи не вагатись»…
До з рок кр зь терни
© Copyright: Гринвуд Юлия, 2014
Свидетельство о публикации №114111911044
Свидетельство о публикации №114111911044
Рецензии