Незнана дотиком... цнотлива займанiсть

Незнана дотиком, цнотлива займаність,
Чуттів розпущеність у снах мереживі,
Проміння видиво пірна у зламаність,
Сягнем нетлінності покИ іще живі.

Затулим латами в ніч тиші протяги,
Терпке поліття доп’ємо райдужжям,
В розкриллі лон - тремтіння потягу,
Двох стиглих ягід, що вовчі, - байдуже.

Захланно млість стожиллям точиться,
Тіла ізгойдані зійдуть живицями.
Втонуть приречено, зшалівши, схочеш ти,
Ізвившись спрагою із рятівницею.

18.11.2014


Рецензии
Сподобалось:)
*
і чомусь згадалось -
*
"пісок і літо, дощі та райдуги,
цілункі легко стають укусами,
наскрізний струм у потоках патоки...
твоя порядність така спокуслива..."

- мабуть тому,що це як відповідь на Ваше-)

дякую!)

Елена Ясковец   18.11.2014 22:49     Заявить о нарушении
Дякую! Віднайшла цього вірша Дмитра Лазуткіна. Сподобалось.)
http://www.youtube.com/watch?v=ozGyTDY3a_c

Фиолетта   20.11.2014 14:01   Заявить о нарушении