Нiби у всьому свiтi сама.
Тiльки мiсто сумує зi мною.
Зимнi вулицi. I в серцi зима.
Лине думка: лиш бути з тобою.
Де львiвська оciнь дiлась?
Так тiшило то листя злате.
Нiби вже тепло вдiлась,
Та з'явилися залiзнi грати.
Вже би пухнастий снiг.
Щоб бiло... Вiяло святами.
Хтось з'явиться. Хтось далеко втiк.
Навiки б розпрощатися з гратами.
З тобою
© Copyright: Оленка Процько, 2014
Свидетельство о публикации №114111708226
Свидетельство о публикации №114111708226
Рецензии
