Ніч на божому світі.
Місяць на небі світить.
Світить, але не гріє –
Тихо до ранку мріє.
Чи, може, він сумує,
Що сам-один зорює?
Де ж його доля сяє?
Мабуть, в чужому краї.
Він би туди полинув,
Рідне небо покинув,
Та не знайшов, небога,
Де ті краї у Бога.
Ніч на землю спадає,
Божий світ засинає.
Місяць небом мандрує –
Тихий смуток дарує…
(2014)
Елегiя
© Copyright: Наталья Патута, 2014
Свидетельство о публикации №114111705852
Свидетельство о публикации №114111705852
Рецензии
