А коли сонне небо опромінює простір,
І в далекім краю рожевіє маяк,
Обійми мої слабкі, мрійливі кості,
Як в останнє вдихаючи колір і смак.
Обійми мене дивно, щоб я запитала,
І вдивлялась би в очі, чи все гаразд,
Обійми мене, ніби тобі мене мало,
Ніби в світі немає нікого, крім нас.
А коли сонне небо опромінює простір,
І в далекім краю рожевіє маяк,
Поглинаючи темряву, тихо і просто,
Обійми мене міцно...ти знаєш як.
Обiйми
© Copyright: Анастасия Ионак, 2014
Свидетельство о публикации №114111311335
Свидетельство о публикации №114111311335
Рецензии
