Рыдает осень
И слёзы льёт отчаянным дождём.
Бедняга тополь, тополь оголённый
Склонился над истерзанным листком.
Размыты краски серостью тумана.
Торит к зиме прохлада грустный путь.
Шатаюсь я, не потому, что пьяный -
Мне радость лета больше не вернуть.
Грущу. В ненастье тёплые картины.
И не пишу давно уже стихов.
В душе все мысли, будто бы руины -
Печаль ведёт на привязи грехов.
Переклад мовою Віри Бондаренко-Михайлової
http://www.stihi.ru/2019/06/01/4735
Голосить осінь вітром відчайдушним
І сльози ллє пронизливим дощем.
Тополя бідна, гола й простодушна
Схилмлась над потріпаним плащем.
Розмиті фарби сірістю туману.
Торує прохолодна шлях зимі.
Хитаюсь я і не тому, що п'яний -
Не вернуться у літо мої дні.
Нудьга. Змарніли теплії картини
І не пишу давно я вже віршів.
В душі всі думи, нібито руїни -
Печаль веде на прив' язі гріхів.
Свидетельство о публикации №114111102559
Нина Трало 07.06.2019 15:01 Заявить о нарушении
Ладомир Михайлов 12.06.2019 12:08 Заявить о нарушении