Пабло Неруда. 20 любовних поем 20

Можу  написати найсумніші вірші цеї ночі.
Написати наприклад: «Зоряна ніч, і тремтять, блакитні,  зірки, віддалі».

Вітер ночі кружляє у небі й співає.

Можу написати найсумніші вірші цеї ночі.
Я любив її, і часом вона мене теж любила.

Такими ночами  я тримав її у обіймах.
Цілував її безліч разів під безмежним небом.

Вона любила мене, і часом я її теж любив.
Як не любити її величезні, уважні очі.

Можу написати найсумніші вірші цеї ночі.
Думати, що вона мені не належить. Розуміти, що я її втратив.

Чути нескінченну  ніч, таку нескінченну без неї.
І вірш падає на душу, наче роса на трави.

Що з того, що моя любов її не втримала.
Ніч зоряна, і вона не зі мною.

Це усе. Віддалі хтось співає. Віддалі.
Не може прийняти душа, що я її втратив.

Так нібито вона поруч,  мій погляд її шукає,
Моє серце її шукає, та вона не зі мною.

Та сама ніч, яка вибілює ті самі дерева.
І ми, поміж них, вже інші.

Я більше її не кохаю, це правда, але як я кохав її.
Мій голос шукав вітру тішити її вухо.

Іншого. Вона буде іншого. Так як було до моїх поцілунків.
Її голос, її тіло ясне. Її безкраї очі.

Більше її не кохаю, це правда, та часом люблю.
Наскільки кохання коротке, настільки забуток – довгий.

Тому що такими ночами я тримав її у обіймах,
Моя душа не приймає її утрати.

Хоча це остання моя печаль від неї,
У це останні вірші, що пишу для неї.

Переклад з іспанської Лідії Тіндарей

Pablo Neruda - Poema XX - Puedo escribir los versos mas tristes esta noche.
Veinte poemas de amor y una cancion desesperada


Puedo escribir los versos mas tristes esta noche.
Escribir, por ejemplo: «La noche esta estrellada,
y tiritan, azules, los astros, a lo lejos.»
El viento de la noche gira en el cielo y canta.
Puedo escribir los versos mas tristes esta noche.
Yo la quise, y a veces ella tambien me quiso.
En las noches como esta la tuve entre mis brazos.
La bese tantas veces bajo el cielo infinito.
Ella me quiso, a veces yo tambien la queria.
Como no haber amado sus grandes ojos fijos.
Puedo escribir los versos mas tristes esta noche.
Pensar que no la tengo. Sentir que la he perdido.
Oir la noche inmensa, mas inmensa sin ella.
Y el verso cae al alma como al pasto el rocio.
Que importa que mi amor no pudiera guardarla.
La noche esta estrellada y ella no esta conmigo.
Eso es todo. A lo lejos alguien canta. A lo lejos.
Mi alma no se contenta con haberla perdido.
Como para acercarla mi mirada la busca.
Mi corazon la busca, y ella no esta conmigo.
La misma noche que hace blanquear los mismos arboles.
Nosotros, los de entonces, ya no somos los mismos.
Ya no la quiero, es cierto, pero cu;nto la quise.
Mi voz buscaba el viento para tocar su oido.
De otro. Sera de otro. Como antes de mis besos.
Su voz, su cuerpo claro. Sus ojos infinitos.
Ya no la quiero, es cierto, pero tal vez la quiero.
Es tan corto el amor, y es tan largo el olvido.
Porque en noches como esta la tuve entre mis brazos,
Mi alma no se contenta con haberla perdido.
Aunque este sea el ultimo dolor que ella me causa,
y estos sean los ultimos versos que yo le escribo.