Память о войне

ПАМ'ЯТЬ  ПО  ВІЙНІ…

       КРОКВАМ ЛІТА 46-го
( інвалідське, радісне…)

                (Адамові, батькові мого товариша, та побратимам його)

                І
                нові
                на   зрубі
          лаштують  вже  крокви
    сільські теслярики дзвоном сокир
   (солдатики, ті, що відстояли мир!)
  у кожній стропилині – пам’ятник кроку.
  а він забуває,         що підперезаний,
  наш майстер,           ремінням по тілу,
  обмацує зріз     –      щоб все до діла!
  хапається хвацько, рипить протезом він.
  застигне на хвильку,  як щось пригадує,
  і шепотом в небо:  «робота ж як радує!»
  та пам’ять сльозою  у нім  вогневійна –
  і зронить він  спомин  під  вії-стріхи…
  а  крокви  вдовині – як  доленьки  віхи…
  ОЙ,  НЕ  ЗГОРАЙТЕ,  КРОКВИ,  У  ВІЙНАХ!



            НЕ ТАНЦЮВАЛИ… (родині І.)
                «Танцювали тато з мамою
                На моєму на весіллі».  Іван Низовий
    Ой, не танцювали тато з мамою
на весіллі своїх синочків!..
Хоч ростили-леліли немало їх –
одинадцятеро (та дві дочки!).
Скільки щастя було, як зростали:
витирали сльозу – не солону! –
сад садили, криниці копали,
(і… мене знайшли серед льону).
Розлетілись сини завзяті,
заклопотані – працелюби!
Будували життя, і на святі –
на короткім! – сурмили в труби.
            А з війни йшли листи похоронні…
            І сивіли батьків наших скроні…



              БЕЗІМЕННІ?

   (Честі і гідності відомим, вічній памяті і славі
    Невідомим – Солдатам Другої Світової)
/на спогади бійця французького Руху Опору Гаврилова Миколи/

                – То наші невідомі імена?
                Ми серед тих, що безвісти пропали?!
                О, ні! Нас дуже добре знали
              Ті, з ким пліч-о-пліч воювали,
          І ті, що вдома нас чекали…
     Та імена забрала та війна,
Що між собою сатаністи-сталіністи
Та знавіснілі маренням фашисти
Затіяли, діливши мирний світ!
О, скільки горя!.. Скільки крови й сліз
Пролито нами… ними… цілим світом –
Бери й наповнюй новії байкали!..
       І скільки тих, що безвісти пропали…
         А Богу всі відомі імена.


Рецензии