Додому

Знову десь проводжу новий день,
прокидаюсь не в своїй кiмнатi,
знову мене тягне до людей,
шукаю я притулок в чужiй хатi.

Посмiшка, компанiя та смiх,
вечiр, що iлюзiєю зветься,
ранок вже приходить на порiг,
невже це все менi здається?.

З серця я чую голос сумний,
слова, якi не сказати нiкому,
Ховаюсь за смiхом, та немає вже сил.
"Боже! Як же я хочу додому!"


Рецензии