Кружальце повiтря

Кружальце і Заєць
      ***

Кружальце повітря у світлі зірок
В цю ніч невибагливо гралось
то скрутиться в бублик
та піде в танок,
то зробиться тонке, хвилясте...
простягнеться в море бризкасте.
І так забавлялося
довго воно під
місячним світлом прозорим -
я бублик! я рибка! я м'яч!
рррр я тигр! смужки можу собі
добавити кольором чорним.

Аж раптом внизу на далекій землі
розгледіло вуха довженні
Спустилось, по місячній світла струні
І зайця в траві він угледів.
Між вуха йому приземлилось
Подмухало сяйвом зорі
в злякані очі розкосі
Спитало - чому ти сумний?
І що тебе так непокоїть?
І заєць малий, сіренький, пухлястий
Довірливо очкі свої привідкрив -
Побачив кружальце сріблясте,
без сумніву все розповів.
Який він маленький
Боїться, таїться всього,
Бо там зверху пугач!
очами зирне на нього
А там десь у травах
засіли жахливі вовки...

І всі хочуть з'їсти малого
в цю ніч, лиш його одного
І як йому бути,
не скаже, не знає ніхто.

А що наш кружок
повітря сріблястий дарунок?

Шепнув ніжно в вушко -
не бійся дружок,
тендітно його огорнуло...
туманом густим,
темрявою щільною...

Спатуняй маленький, спокійно!