Од погляду твого сп’янілий,
Од погляду твого сліпий,
Щасливий і забронзовілий
Іду – і сильний, і слабий.
То магія стрімка блакиті,
Що із очей твоїх – навстріч,
Весняним повівом рокити
Сколошкала і день, і ніч.
Щоби в осонценій нірвані
Чи в купелі солодких снів,
Відчув довкіл світи незнані,
Бузком травневим завеснів.
Крізь осуд, ойкання і репет,
Як в злеті першому пташа,
Несла бажання, сумнів, трепет
До тебе радісна душа…
5.11.2014
Од погляду твого сп янiлий
© Copyright: Вячеслав Романовський, 2014
Свидетельство о публикации №114110510263
Свидетельство о публикации №114110510263
Рецензии
