О, Господи, Великий Безсмертний!

               
                Моєму чоловікові, який раптово пішов
                з   життя, присвячується...
 
О, Господи, Великий і Безсмертний,
Володарю казковий і небесний.
Шляхи твої пізнати неможливо, 
І все про твої справи збагнути нема сили.

Велика таємниця від нас Тебе ховає,
ДумкИ твої  пізнати вона не дозволяє.
Я хочу знати долю, хай і гірку, свою.
І безліч запитань Тобі я задаю:

"Ти милосердний, Господи,
Життя нам дарував.
Ти преблагий і праведний
За гріх наш постраждав.

І зараз ти піклуєшся
За наш щоденний крок.
І кожному по справі
Ти визначаєш строк.

Комусь ти ангела пошлеш,
Від мук шалених збережеш.
Когось помилуєш, простиш
І від наклепів захистиш

Ти ще даєш на покаяння
Час для душевного зізнання.
Із рук смертельних Ти спасав,
Життя як милість дарував.

А ще,  як злак,  мечем січеш,
І спалюєш вогнем, печеш.
І диким звірям на сніданок
Ти посилаєш «гріх» на ранок.*

І громом, блискавкою б’єш,
Морським безодням віддаєш.
Пошлеш пропасницю, сухоту,
ДумкИ лихі і біль, скорботу.

Розлучиш брата від сестри.
Вдову залишиш в самоті,
І, навіть сильних і багатих, вбогих
Ти бездиханними їх робиш.

       «ЩО  УБО  СІЄ  Є?»

Дивний, незрозумілий твій погляд, Боже!
Але, Господи, Господи!
Ти єдиний «ведий вся , весі,,
Чесо раді буває сия і чесо раді бисть»

Подивись на мене, Господи, з небесної висі
І послухай молитву мою.
Я знаю, ти чуєш печаль мого серця.
І я тобі слово даю:

За душу усопшого,  тобою покликаного
Молитися денно, вночі і завжди.
Просити у Тебе за нього пробачення,
Щоб світ і спокій йому знайти.

Не дай йому загинути і зникнути
І страшних мук не посилай,  молю.
За нього я, поки  живу, ще не одну молитву
В сльозах омитою тобі пошлю.

Ти, Милосердний, пошли йому прошення,
Дай йому тихий притулок, прийми.
Там, де святі твої упокоїлись –
Душу усопшую в рай допусти.

PS. Існує  Молитва, за раптово  померлих:
   «Яже покрЫ вода, и брань пожат, трус же яже объят, и убийцы убИша игОнь яже попалИ,…и умЕршия Божим прощеним… вся  Христе, упокой.»

        Канон Вселенской родительской субботы


Шляхи Господа  не зрозумилі нам: комусь на час смерті він посилає прощення, покаяння, когось вбиває громом і блискавкою, хтось гине в морських безоднях, а когось з'їдают звірі в хащах. Всі перед смертью рівні: і багаті, і убогі.