Чи я забув?
Не зміг. Хоча її не стало.
Вона дзвеніла з ручаю
І з ластівками прилітала.
Чи я забув твоїх очей
Іскринку,світлу і незмінну ?
Так само – ні. Розбились вщент
Всі намагання, як об стіну.
Чи я забув долонь твоїх
Тепло,їх лагідне тремтіння ?
І знову - ні. Мені без них
Від холоду нема спасіння.
Чи я забув вуста твої
І усмішку твою щасливу?
О,боги,ні!звичайно ж ні!
Бо їх забути неможливо!
Чи я забув твоє ім’я ?
Твої долоні ? Очі й губи ?
Якби я був уже не я
І ти – не ти, тоді - забув би...
Свидетельство о публикации №114110403317