Звичка не спати в ночi

Ти не спиш у ночі
Й мені спать не даєш.
Я вже звикла...
Не спать серед ночі.
Зорі в ночі,повітря,
Своїм серденьком п'єш,
Забаганки гартуєш дівочі.
Сіє струмінь тепла,
Сяйво місяця й зір...
І джерельно пречиста водиця.
По одинці не спать,
В двох не спать перебір,
Треба ж душами...
Так ось ізлиться.
В танці скромно крізь сон,
Залетіла душа...
Мов із казки,красуня-цариця.
І злилася з моєю,
Чомусь не спіша...
Щоб зі смутком в житті,
Не журиться.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии