В країні всі стали "жити по-новому",
Можливо й мені вже годі "по-старому".
Але як же забути все те, що було?
Як можна закреслили все що на сердці гуло?
Одвічні питання: "навіщо" й "чому?"
Так багато хочу відповісти йому...
Але завжди не взмозі й кажу лиш "не знаю",
А потім від нього чогось ще й чекаю...
Набридло так бути не тільки тобі.
Ти скажеш, що причина в мені,
Я не заперечу, погоджусь з усім,
Та знай, навіть ти не завадиш мріям моїм.
Якщо є на світі доля, ми будем разом,
Якщо ні, знач не судилось.
Я не буду лити сльози, не моргну і глазом,
А також не буду жити за чиїмось указом.
По-новому
© Copyright: Юльчик Лапульчик, 2014
Свидетельство о публикации №114103005252
Свидетельство о публикации №114103005252
Рецензии